Пред нами хлеб и чаша горького вина
Святого Агнца плоть и кровь
В них вся Его Божественная полнота
В них вся Его великая любовь
Он, здесь присутствуя незримо
Вечерю тайную ведет
И в хлебе пресном не видимо
Себя воскресшего всем раздает
Чтоб не забыли мы Его страданий
Которым не было цены
Чтоб не забыли мы Его терзаний
И то, что Он понес за нас грехи
Чтоб помнили мы о завете
И о Крови которую Христос пролил
Чтоб были мы едины в Его Теле
В котором Он всех нас соединил.
Алексей Афоничев,
Россия
Нет больше сил молчать,
Мой Бог сказал когда-то,
Талант свой нужно преумножать,
Не зарывать а отдавать,
И Слово Его истинно и Свято,
Пусть говорят:не нужен никому твой стих,
Но верю я что он найдёт вместилища сердец людских. e-mail автора:kareljchonok@yandex.ru
Прочитано 9233 раза. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
